Чому нам усім потрібен ментор, а може й два

Три креативщика розповідають про свої стосунки з менторами, які змінили їхню роботу та життя загалом і були поряд у найскладніші моменти.

Ми як працівники творчого спрямування йдемо нетрадиційними шляхами, не маючи при цьому шаблону для успіху. Існує багато різних способів розвитку кар’єри. Однак множинність варіантів може нас спантеличити, особливо коли немає моделі для руху вперед. Звідки ми знаємо, що приймаємо «правильне» рішення? У якому напрямку найкраще рухатись? Ніхто не може передбачити, як підуть наші справи, однак ментори можуть підтримати нас на цьому шляху. Вони знають, як залишатись сміливим перед лицем страху, і знають, як зібратись з новими силами після невдачі. Вони вже пройшли свій неоднозначний шлях, яким ідуть усі люди творчої професії, тому їхня підтримка може допомогти нам у нашій подорожі.

У мене були ментори протягом майже усього професійного життя, однак разом із кар’єрними змінами також змінювалось моє бачення стосунків між наставником та учнем. Мені стало цікаво дізнатись про досвід інших, тому я поспілкувався з трьома креативщиками про те, як вони дивляться на менторство та яку роль воно відіграло у їхньому житті, а також що вони з цього почерпнули. Від підтримки під час вагомих кроків і філософії, що не варто шкодувати про те, що зроблено, до підбадьорення у складні моменти в житті – стосунки з ментором можуть стати каталізатором розвитку та змін.

 

Вірна наставниця стимулює підприємця Еріка Родіна приймати великі рішення

Підприємець із Лондона Ерік Родін (Erik Rodin) багато разів покидав зону комфорту, щоб робити дещо більше. Першим стало його звільнення з роботи у сфері реклами заради того, щоб почати вивчати інноваційні технології та дизайн. Заручившись підтримкою Крістіни, яка на той час була його начальницею і головним директором з питань стратегічного розвитку, Ерік зробив крок у невідомість. «Це була складна розмова, однак вона підтримала мене у моєму починанні. Вона дала мені поштовх в момент, коли я був повен сумнівів». З того часу пройшло дев’ять років, але Крістіна та Ерік ще досі зідзвонюються раз у два місяці: «Вона завжди готова поділитися чесним поглядом зі сторони».

Нещодавно Ерік залишив свою штатну посаду в компанії August Public, аби відкрити власну під назвою Able, яка допомагає здійснити організаційні зміни в стартапах та компаніях будь-яких розмірів. Він звернувся до своєї «особистої консультаційної ради», як він сам її називає, за порадою. «Ти ніколи не будеш готовий на всі 100%. Оскільки я сам собі компанія і не хочу розширятись, наявність менторів дала мені впевненість в тому, що щоб не трапилось, у мене все буде в порядку».

Завдяки менторству Ерік мав підтримку під час великих змін. «Ми всі маємо сліпі зони, – говорить він, згадуючи техніку «Вікно Джохарі», яка визначає їх, як те, що відомо іншим, але невідомо нам. – Коли я знаю, що є ті, хто може показати мені мене самого, немов у дзеркалі, притягнути мене до відповідальності та сказати «Я тобі не вірю» або «Маячня!», я відчуваю в собі достатньо хоробрості та енергії, щоб зробити стрибок вперед, коли сам по собі я нервую».

 

Неочікуваний ментор допоміг дизайнерці Павітрі Дікшит говорити частіше «так»

Дизайнерка та мисткиня Павітра Дікшит (Pavithra Dikshit), яка працює у якості старшого дизайнера в мумбайському відділені компанії Landor, яка займається розвитком брендів, знайшла ментора в неочікуваному місці – вдома. Джавахарлал Оджха почав працювати на її батька як його особистий шофер, коли Павітрі було 14 років. «Він завжди був поруч. Я навіть не усвідомлювала цього. Він пройшов з нами крізь багато речей: хвороби, втрата близьких, переїзди». Джавахарлал став більше ніж працівником тата, і не просто частиною великої сім’ї, що, за словами Павітри, досить поширене явище в Індії, а й натхненням та наставником для неї.

Коли Павітра навчалась у Коледжі прикладного мистецтва Рачана Сансад при Мумбайському університеті, Джавахарлал завжди був поряд і радо допомагав їй створювати художні проекти. «Для нього жодне завдання не було незначним, він використовував будь-яку можливість, щоб вивчити щось нове. Він був вправним в «джугааді» (Jugaad), це індійське слово, що означає винаходити щось з тих матеріалів, які ви маєте тут і зараз».

А потім стався неочікуваний поворот: Джавахарлал звернувся до лікаря з приводу певних медичних симптомів і йому поставили діагноз – остання стадія раку. Павітра розмовляла з Джавахарлалом по телефону, але так і не мала змоги особисто з ним попрощатись після того, як його поклали в лікарню на операцію і він впав у кому. Джавахарлал навчив її останньому уроку: тепер замість того щоб шукати відмовки, вона знаходить причини, щоб сказати «так» речам, які вона дуже хоче зробити, наприклад подорожувати або працювати над особистими проектами. «Я використовую такий фільтр: чи шкодуватиму я про те, що упустила цю можливість? Якщо так, я зроблю це».

 

Ментори допомогли фотографу Андре Лерроу рухатись далі в критичні моменти життя

Фотограф з Брукліна Андре Лерроу (Aundre Larrow) розповідає, що ментори були присутні в переломні моменти його життя, однак у нього немає якогось одного наставника, який би був поруч протягом довгого часу. Натомість він відкритий до невеличких моментів просвітлення, які мають великий потенціал впливу на його роботу та життя. Він відзначає, що протягом останніх років він зіштовхувався з рядом менторів, які допомогли йому «нормалізувати щоденні процеси і справитись зі злетами та падіннями», що спіткали його на шляху до бажаної роботи фрілансером.

Коли Андре навчався у коледжі, його вчитель з фотографії Джон Каплан допоміг йому сформувати свій інтерес до розповіді історій. «Я хотів взятись за комерційну кампанію, однак, за його словами, її було б дуже складно реалізувати. Я був проречений на провал». Каплан запропонував Андре зайнятись проектом, який був би йому ближчим, що стосувався б людей, яких він знав, і в результаті Андре створював все більше і більше особистих проектів, які трансформувались у ту роботу, якою він займається сьогодні.

Після коледжу Андре працював на компанію Walker & Company, яка спеціалізується на продуктах здорового харчування та косметичних засобах для чорношкірих. Там він познайомився з Марі Шейблі (на той час креативний директор підприємства), яка підштовхувала Андре на те, щоб він розвивав свій талант, і не боялась казати «ні» на результати роботи, які не відповідали його потенціалу. «Дуже важливо мати таку людину. Якщо є хтось, хто знає вас достатньо добре, щоб сказати «ні», то їхнє «так» має для вас неймовірне значення», – говорить Андре.

Цієї весни Андре побув по іншу сторону менторства, коли проводив свій перший курс «Введення в фотографію» в місцевому коледжі Ла-Гуардія як позаштатний викладач Міського університету Нью-Йорка. На запитання про те, що він почерпнув для себе, Андре відповів: «Потрібно знати, коли прислухатись, щоб пролити світло для людини. Питання не в тому, щоб взяти людину під своє крило, а в тому, щоб дати їй можливість самій побачити всю картину і прийняти правильне рішення».

 

Не чекайте запрошення

Як відмітила Павітра, ментори всюди. Її стосунки з ментором були неформальними, а в Еріка вони були  навпаки більш офіційними. За його словами, важливо знайти когось «з багатим досвідом, як у професійному, так і особистому житті, хто готовий бути відкритим та давати поради. Така людина повинна дбати про вас, але водночас кидати вам виклик». Хто вже є у вашому житті, кому ви небайдужі і хто з радістю вас підтримає і направить? Не чекайте запрошення. Як каже Андре: «Якщо хтось готовий ділитись своїм досвідом, і цей досвід важливий для вас, першими йдіть на контакт. Інтернет дає надзвичайну можливість знайомитись із людьми, у яких вам є чого повчитись».

Стосунки з ментором можуть допомогти вам подолати труднощі, які очікують вас на шляху до кар’єри вашої мрії. І ця допомога може надходити як в банальному, так і в неочікуваному вигляді. Підтримка менторів посилює впевненість у власних силах, які потрібні для реалізації своїх амбіцій. Їхня мудрість підводить нас до того, що потрібно бути відкритим до нових ідей та способів вирішення проблем, коли ми відчуваємо, що знаходимось у безвихідному положенні. Їхні вдумливі питання можуть допомогти нам змінити ракурс нашого погляду на певне питання і по-новому зіставити факти. Неважливо, формальні чи неформальні це стосунки, тривають вони роками чи це скороминуще знайомство, вплив менторів може залишити вагомий слід у нашому професійному та особистому житті. То чого ж ви чекаєте? Ідіть на контакт!