Чому ваше улюблене хобі може врятувати вашу кар’єру

Підвищена креативність, концентрація та активність. Глибший сон. Краща пам’ять та настрій. Швидше навчання.

Це не ефект від чудо-ліків. Це природні результати тижня, проведеного за збором оливок разом із сім’єю в Туреччині.

Це те заняття, яке я ніколи не пропускаю: я міняю цілі на тенти, продуктивність – на банки з розсолом. Я рахую діжки з олією, а не ключові показники ефективності. Я дивлюсь на дерева, а не в розрахункові документи. Я ганяюсь за своїми дітьми, а не за строками.

На перший погляд, збирання оливок не має ніякого відношення до мого стартапу зі створення онлайн-форм. Однак дослідження підтверджують, що присвячення часу своєму хобі може бути ключовим фактором для підвищення креативності та продуктивності, покращення пам’яті, концентрації та настрою.

Коли ми цілеспрямовано займаємось тим, що приносить нам задоволення, на свіжому повітрі, разом із рідними нам людьми, у нашому організмі виробляється дофамін – органічна хімічна речовина, яка проходить по мезокортикальному шляху. Цей нервовий шлях відповідає за планування, відповідальність, визначення пріоритетів, мотивацію та багато чого іншого.

Однак дофамін – це лише початок.

На жаль, подібний досвід все рідше зустрічається у сучасному робочому середовищі, яке можна охарактеризувати фразою «переможець отримує все».

Ми втрачаємо мистецтво хобі, один із головних способів проведення вільного часу. Це може стати причиною безпрецедентної поширеності емоційного вигорання та зменшення кількості творчих кадрів.

 

Як ми втратили любов до дозвілля

Щоб по-справжньому зрозуміти мистецтво дозвілля та те, як ми його втратили, нам потрібно звернутись до минулого, коли робота була необхідністю: тим, що ми робили, щоб вижити.

У своїй книзі «Економіка кам’яної доби» («Stone Age Economics») Маршал Салінз (Marshall Sahlins) розповідає, що до приходу західної цивілізації представники плем’я кунг – однієї з груп народу бушменів, яка жила на заході пустелі Калахарі, в регіоні Овамболенд, Намібія, та у Ботсвані – в середньому працювали 15 годин на тиждень: полювали та збирали плоди.

До того часу, коли подовжений робочий день став нормою для західного суспільства, ідея «роботи» перейшла від життєвої необхідності до того, що можна було уникнути, розбагатівши. Вільний час залишався бажаною частиною кожного дня до Великої депресії, коли його почали боятись.

Можливо, вам це знайомо.

В подальшому, «робота перетворилась у релігійну ідентичність, яка обіцяла індивідуальність, єдність та причетність до чогось більшого, однак не змогла виправдати покладені на неї надії», – зазначає Дерек Томпсон (Derek Thompson), оглядач літературного журналу The Atlantic та автор книги «Хітмейкери. Наука популярності у добу розваг» («Hit Makers: The Science of Popularity in an Age of Distraction»).

«Вперше в історії для багатих та успішних такої простої речі, як дозвілля, у його класичному розумінні, більше не існує», – пише економіст Роберт Френк (Robert Frank) для газети The Wall Street Journal.

«Накопичення багатства для них – це творчий процес, який найближче межує з тим, що приносить їм задоволення».

 

Чи дійсно працює любов до праці?

Згідно з нещодавнім звітом дослідницького центру Pew Research, 95 відсотків підлітків ставлять «роботу чи кар’єру, яка їм подобається» вище всього іншого у житті, зокрема вище допомоги іншим чи створення сім’ї.

На перший погляд, це якомога краще відповідає сьогоднішньому робочому середовищу, оскільки компанії все більше потребують нових, інноваційних ідей, щоб виділитись на тлі інших.

Натомість, 95 відсотків HR-менеджерів погоджуються, що емоційне вигорання заважає утримати персонал на робочих місцях. Стрес, пов’язаний з роботою, щороку приносить збитки на суму від 125 до 190 мільярдів доларів. Навіть високомотивовані працівники починають проявляти ознаки вичерпаної продуктивності, наражаючи таким чином компанії на ризик втрати своїх найкращих кадрів.

Найбільше це помітно у Кремнієвій долині, де знаходиться штаб-квартира мого стартапу JotForm. За даними нещодавнього дослідження, більше 57 відсотків працівників ІТ-компаній, зокрема елітних організацій Кремнієвої долини, що розробляють інформаційні технології, страждають від синдрому емоційного вигорання на роботі.

Замість того щоб жити зі страхом вільного часу, можливо, нам варто розглянути позитивні ефекти хобі, які підтверджуються відповідними дослідженнями.

 

Що каже нам статистика

Ціна акцій компаній, які вважаються бажаними роботодавцями, на 8 відсотків вища, ніж у їхніх конкурентів, що було виявлено у ході десятилітнього дослідження, проведеного Шоном Ейкором (Shawn Achor), автором книги «Перевага щастя» («The Happiness Advantage»). Він також встановив, що щасливі співробітники на 20 відсотків продуктивніші, а, зокрема, щасливі спеціалісти з продажів збільшують обсяги продажів на 37 відсотків.

Ми також дізнались, що замальовки можуть покращити запам’ятовування на 29 відсотків.

Кардіотренування покращують пізнавальну здатність та розумовий потенціал.

Люди, які читають книги, відзначаються більшою активністю у частині мозку, яка пов’язана з мовою та інтелектом.

Крім того, під час одного з досліджень Університету штату Каліфорнія в Сан-Франциско було виявлено, що люди, які часто займаються творчою діяльністю, мають на 15-30 відсотків вищі показники ефективності праці і з більшою вірогідністю знаходять креативні рішення робочих проблем.

Хобі та розваги не лише важливі для рядових працівників, а й є невід’ємною частиною процесу підтримання конкурентоспроможності компанії. Ми повинні розвіяти міф про те, що хобі – це «не відповідально» і «не продуктивно».

«Але у мене немає часу», – можете заявити ви.

Хоча нам усім так час від часу здається, можливо, вам стане легше, якщо ви дізнаєтесь, що за результатами одного з кращих американських досліджень, що проводиться у формі вивчення особистих записів учасників про їхні досягнення за день, вільного часу у нас стало більше, ніж раніше.

За останні 50 років кількість вільного часу у чоловіків збільшилась від шести до дев’яти годин на тиждень. У випадку жінок, ця цифра виросла від чотирьох до восьми годин на тиждень.

То давайте все ж розберемось, чому так важливо мати хобі?

 

Чому незмагальні ігри роблять нас конкурентоспроможнішими

За даними все більшої кількості досліджень на тему ігор та розваг, хаотичні заняття, якими ми займались у дитинстві, сприяють зовсім іншому типу навчання та мислення порівняно з тим, що прививають нам такі середовища, як школа.

По словам спеціаліста з вікової психології Пітера Грея (Peter Gray), школа сама по собі – це те місце, де ми привчаємось дивитись на навчання, як на «роботу», а на гру – як на винагороду за роботу. І коли ми стаємо дорослими, як пояснює доктор медицини Боуен Ф. Уайт (Bowen F. White), автор книги «Чому нормальний – нездоровий» («Why Normal Isn’t Healthy»), «єдиний тип [ігор], який ми поважаємо, – змагальний».

Однак ігри, які по своїй природі незмагальні, насправді можуть зробити нас конкурентоспроможнішими.

У 1958-1978 роках професор психології Роберт Рут-Бернштейн (Robert Root-Bernstein) вивчав те, як  улюблені хобі 40 чоловіків-науковців впливають на їхнє життя.

Його результати показали, що коли вчені займались своїми хобі, де застосовується уява, робота руками, мистецтво та музика, вони приводили більше цитат у своїх дослідницьких трактатах.

«Це можливість створювати нові ідеї, переконана професор Університету Де Поля Хіларі Конклін (Hilary Conklin), яка досліджує вплив ігор. Якщо замислитись, то інновації створюються шляхом експериментів та поєднання різних світів».

«Нові ідеї часто з’являються завдяки активуванню 90-98 відсотків розумових сил, які зазвичай відводяться на підсвідомість», – розповідає психіатр, який навчався у Гарварді, Сріні Піллай (Srini Pillay).

«Мати стратегію – це дуже важливо. Зосередження також має велике значення, – пише він. – Однак якщо ви хочете зробити кардинальні зміни у житті, які б потенційно вплинули на усі аспекти вашого життя, то вам потрібно покопатись у підсвідомості – ось де, як на мене, заховані усі скарби».

Автор книг та психіатр Стюарт Браун (Stuart Brown) вважає, що гра – це каталізатор, невеличка інвестиція, яка значно покращує нашу продуктивність та робить нас щасливішими.

З усіма цими розмовами про підвищення продуктивності, вам, можливо, захочеться знайти собі хобі, яке якимось чином перепліталось би з вашою роботою. Проте істинне покликання дозвілля зовсім не в цьому. Ось декілька ідей, які допоможуть вам зробити правильний вибір.

 

Знаходимо підходяще хобі

  1. Згадайте та відтворіть

Збирання оливок було моїм улюбленим зайняттям у дитинстві. Збиралась уся сім’я і друзі для виконання спільного завдання, яке нас об’єднувало і приносило нам радість. Коли я роблю це сьогодні, мене наповнюють ті ж самі почуття.

Мій досвід не унікальний. За словами лікаря С. Озіма Азізі (S. Ausim Azizi), голови відділу неврології Медичної школи Університету Темпл у Філадельфії, заняття дитячими хобі задіює наші центри задоволення.

 «Коли люди займаються тим, що приносить їм задоволення, наприклад хобі, у них в мозку активується область під назвою «прилегле ядро», яка відповідає за наше ставлення до життя», пише він.

 

  1. Розвивайте нові частини мозку

Наступного разу, коли ви захочете спробувати щось нове, придумайте щось таке, що б змусило вас поворушити тими частинами мозку, які ви зазвичай не використовуєте.

Гра на музичному інструменті, наприклад, позитивно впливає на мозолисте тіло – зону мозку, яка з’єднує праву та ліву півкулі – та створює нові зв’язки. Водночас, вивчення чогось нового активує базальне ядро, яке відповідає за увагу та запам’ятовування.

Танці, циркове мистецтво, театр та спорт покращують нашу здатність до цілеспрямованої діяльності. Стратегічні ігри, такі як шахи, підвищують гнучкість мозку, змушуючи нас враховувати багато інформації та утворювати свіжі зв’язки. А вивчення нової мови розвиває наші пізнавальні здібності, накопичуючи на майбутнє ресурси для посиленої розумової діяльності.

 

  1. Шукайте протилежну цінність

Збирання оливок та створення різноманітних документарних форм не мають майже нічого спільного, і саме тому вони так чудово одне одного доповнюють. У світі, де усі поклоняються роботі, справа, яка немає жодної грошової або професійної цінності, може витягнути вас із зони комфорту і перенести в абсолютно нову царину творчості.

 

  1. Ловіть хвилю

Зловити хвилю або увійти в кураж означає забутись в теперішньому моменті. Ми часто забуваємо, що ми найлегше входимо в кураж, коли займаємось тим, що нам подобається. За рекомендацією медіаресурсу Bustle, шукаючи собі хобі, подумайте, коли ви востаннє були настільки захоплені якоюсь справою, що забували поїсти.

«Втрата відчуття часу, коли ми «зловили хвилю», відновлює наші розумові та душевні сили, – запевняє доцент-клініцист Гарвардської медичної школи Керол Кауффман (Carol Kauffman). – Це також вимагає високого рівня концентрації та може посилити ваше творче натхнення, допомогти вам зосередитись та думати чіткіше».

Я ніде настільки не віддаляюсь від офісу, як на полях дому, де я зростав, коли я прививаю своїм дітям навички, які я сам опановував у їхньому віці, коли я працюю руками і відчуваю запах спогадів у повітрі.

Водночас, я також відчуваю себе ближчим до своєї цілі як підприємець. Я краще усвідомлюю свій обов’язок перед моєю командою.

Коли я знаходжусь на робочому місці, на нову ідею можуть піти незліченні години. Однак, коли я працюю руками на свіжому повітрі, ідеї самі приходять до мене, як оливки у сонячну, типову для Туреччини погоду: мені потрібно лиш протягнути руку і зірвати їх, як стиглі плоди оливкового дерева.