Мишка майбутнього – це ваші очі

В результаті нещодавно проведеного дослідження виявилось, що метод відстеження руху очей, який часто застосовують для забезпечення доступу до спеціальних можливостей для користувачів з порушеннями зорової, слухової функцій та обмеженою здатністю до руху, можна використовувати, щоб допомогти людям підвищити свою продуктивність.

Більшість з нас контролює свій виробничий процес пальцями та руками, використовуючи або тач-скрін, або комп’ютерну мишу. Однак протягом багатьох років люди з обмеженими можливостями управляють цифровими інтерфейсами за допомогою своїх очей. Такі планшети, як Tobii Dynavox EyeMobile+, дозволяють людям з ДЦП та іншими захворюваннями користуватись інтернетом, спілкуватись і навіть грати в ігри, використовуючи в якості мишки просто свої очі.

Сьогодні дослідники намагаються віднайти спосіб донести технологію відстеження руху очей до звичайних користувачів. На минулому тижні під час щорічної конференції Асоціації спеціалістів з обчислювальної техніки на тему «Взаємодія комп’ютера і людини» вчені представили три нових методи, що слугують для того, щоб фізично здорові люди могли скористатись перевагами користувацького інтерфейсу, який здебільшого забезпечував доступ до спеціальних можливостей для користувачів з порушеннями зорової, слухової функцій та обмеженою здатністю до руху. Результати проведених експериментів показують, як використання очей в якості інструмента для управління комп’ютером може підвищити продуктивність будь-якої людини, а не лише тієї, чиї фізичні можливості є обмеженими. Це є прикладом тріумфу інклюзивного дизайну: коли технології створюються задля допомоги користувачам з обмеженими можливостями, а від цього також виграють і всі інші.

РЕДАГУВАННЯ ЕМЕЙЛІВ – АБО БУДЬ-ЯКИХ ІНШИХ ТЕКСТОВИХ ФРАГМЕНТІВ – ЗА ДОПОМОГОЮ ОЧЕЙ

Однією з найбільш дратуючих речей під час написання тексту є друкарські помилки: вони неминучі, проте повертатися назад та витравляти їх – це справжня мука. Наукові співробітники Оклендського і Батського університетів представили на конференції «Взаємодія комп’ютера і людини» дослідницьку роботу, в рамках якої вам пропонується виправляти такі прикрі невеличкі помилки і пересуватися по текстовому фрагменту за допомогою очей.

Спочатку ви дивитесь на друкарську помилку, яку хочете виправити (таку, яку ви, ймовірно, в будь-якому разі робите), потім – починаєте друкувати. Програма під назвою ReType ідентифікує слово, яке ви намагаєтесь відредагувати, виходячи з того, куди ви дивитесь, і замінює його тим, що ви набираєте. Далі вам потрібно лише натиснути Enter, щоб продовжити роботу. Завдяки цьому ваші руки залишаються на клавіатурі, поки ви продовжуєте редагувати текст. В подальшому ваш курсор залишається там, де ви тільки що внесли правки, і ви можете вставляти та видаляти текст в цьому фрагменті. Так ваші очі перетворюються на мишку.

В рамках даного дослідження були задіяні різні користувачі клавіатури (деякі з них раніше вже користувались технологією відстеження погляду), і вченим вдалось довести, що цей метод за швидкістю не лише не поступається методу з використанням мишки, а й часом перевершує його. Окрім цього, він сподобався користувачам: «Ми дуже раді чути від багатьох користувачів, що вони сподіваються на те, що ReType допоможе вирішити проблему з виникненням травм в результаті повторних дрібних рухів та попередити їх», – зауважує у своєму листі до Fast Company Джеральд Вебер (Gerald Weber), викладач інформатики Оклендського університету в Новій Зеландії, маючи при цьому на увазі порушення опорно-рухового апарату, що виникають внаслідок виконання дрібних повторних задач, як, наприклад, клацання, набір тексту, в також використання комп’ютерної миші. Сьогодні Retype – це всього лише прототип, проте команда дослідників уже запатентувала цю програму і хоче перетворити її на продукт.

ПЕРЕМІЩЕННЯ ПО КОДУ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ МИШІ

В результаті проведених досліджень виявилось, що, виконуючи свої задачі, розробники витрачають близько 35% свого часу на переміщення по коду. Під час усунення програмних помилок приблизно 50% часу таких спеціалістів йде на пошук інформації, що в свою чергу значно уповільнює їх роботу.

Щоб вирішити цю проблему Вебер та його колеги зі Школи розробки медіа-засобів в Новій Зеландії, а також Батського університету застосували раніше створену технологію відстеження погляду для того, щоб з’ясувати, чи можна зекономити розробникам час, якщо використовувати очі в якості інструменту для переміщення по коду. В рамках своєї наукової роботи, яку було представлено на вищезгаданій конференції, дослідники дійшли висновку, що за швидкістю метод навігації за допомогою погляду практично не відрізняється від методу з використанням клавіатури, хоча він все ще повільніший за той, при якому використовується комп’ютерна миша. Разом з тим вони також виявили, що, за наявності вибору, більшість розробників обирають в якості засобу навігації власні очі: 21 з 28 учасників дослідження використовували погляд більш ніж на 80% частіше за мишку.

Під час дослідження застосовувалась технологія Actigaze, розроблена Вебером при взаємодії з організаціями, що займаються забезпеченням спеціальних можливостей для людей з порушенням зорової, слухової функції та обмеженою здатністю до руху. У неї є доступна прямо зараз дещо незавершена бета-версія браузера. Систему Actigaze можна використовувати, щоб допомогти програмістам з обмеженими можливостями у їх роботі, а також щоб надати всім програмістам в цілому ще один спосіб переміщення по коду.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВІДСТЕЖЕННЯ РУХУ ОЧЕЙ ДЛЯ СПІЛКУВАННЯ З КОЛЕГАМИ

Оскільки все більше і більше людей працюють дистанційно, взаємодія на відстані може бути проблематичною. Однак результати дослідження вчених з Помонського коледжу, представлені на конференції «Взаємодія комп’ютера і людини», вказують на те, що метод відстеження руху очей може виступати інструментом забезпечення такої взаємодії. Дослідники зосередили свою увагу на труднощах, що виникають у ході спільної роботи над фрагментом тексту з різних локацій, таких, з якими люди почали стикатися всюди по мірі того, як інструменти типу Google Docs набирали популярність. Вони провели дослідження за участі 20 пар наукових співробітників, у кожного з яких внизу екрану був пристрій відстеження руху очей, завдяки якому їх напарники бачили, куди спрямовано їх погляд в цифровому тестовому редакторі. Після виконання письмового завдання, під час якого вони могли та не могли бачити, куди дивляться їх напарники, учасники дослідження повідомляли про те, що вони краще розуміли один одного, концентрувались, спілкувались та орієнтувались в тому, що робить партнер, коли могли бачити, куди спрямовано його погляд. (Технологія відстеження руху очей застосовується виключно в рамках текстового редактора, тому взаємодіючі суб’єкти не могли спостерігати за всіма іншими рухами очей поза цим контекстом).

Всі три дослідження пропонують способи застосування методу відстеження руху очей в цілях збільшення продуктивності. Незалежно від того, чи ви редагуєте тест самостійно, пишете його спільно з кимось іншим чи переміщуєтесь по комп’ютерному коду, ваші очі можуть стати доповненням до миші або навіть повністю її замінити.