Почуття творчої осмисленості

Подібно до знаходження свого творчого стилю та підвищення впевненості в собі, визначення власних цілей – це те, чим ви займатиметесь все життя. Це постійний процес, оскільки ваші цілі неодмінно змінюватимуться у ході розвитку вашої кар’єри. Досягнення стану осмисленості та цілеспрямованості може дати вам необхідний імпульс, коли ви знаходитесь у творчому застої або взялись за амбітний проект. Ми запитали шістьох представників творчих професій, що визначає їхні прагнення та придає сенс роботі.

***

Зв’язок з людьми

Користь соціальних зв’язків та пошук натхнення та задоволення у почутті співдружності було одною з основних відповідей опитаних нами спеціалістів. Почуття приналежності та допомога іншим у знаходженні такого ж почуття спорідненості є рушійною силою для багатьох творчих людей, з якими нам вдалось поспілкуватись.

“«Діалог – це хороший спосіб жити цілеспрямовано, він змушує нас постійно переглядати наше бачення світу та самих себе»”
Автор:

Ось що нам розповів фотограф Реггі Блек (Reggie Black): «Мене переповнює почуття осмисленості, коли я взаємодію з людьми. Це може відбуватись у форматі розмов, креативних подій або мистецьких виставок. Завдяки цьому я маю змогу познайомитись з новими людьми та дізнатись щось цікаве». Заводячи розмову з колегами та просто незнайомцями, ви відкриваєте свій світ та відшуковуєте цінні почуття усвідомленості та співпереживання. За словами Блека, діалог – це хороший спосіб жити цілеспрямовано, він змушує нас постійно переглядати наше бачення світу та самих себе».

Директор з питань дизайну американського потокового VOD-сервісу Hulu Джон С. Кауч (John S. Couch) поділився з нами думками щодо своєї ролі у якості керівника та лідера. Він гостро відчуває відповідальність за робочу атмосферу, яку він створює для своїх колег та підлеглих. «Для мене ціль обумовлюється прагненням позитивно впливати на інших. На робочому місці надзвичайно важливою є креативна атмосфера, яка базується на відсутності страху, оскільки вона підвищує зацікавленість в роботі та дозволяє дизайнерам самовиражатись. Я постійно нагадую своїй команді, що хоча їм кожні 2 тижні і платять зарплату, і вони отримують медичну страховку (і доволі хорошу), в обмін на це вони віддають роботі від восьми до десяти годин свого життя – час, який вони вже не повернуть. Тому якщо вони не віддаються їй повністю, то це необхідно змінити – і я намагаюсь допомогти їм у цьому або ж підшукую роботу, яка б їх дійсно захоплювала».

“«Сьогодні світ як ніколи потребує творчих людей»”
Автор:

Його переповнює рішучість та цілеспрямованість, коли він є частиною процесу самопізнання інших людей, оскільки він усвідомлює цінність креативності у сьогоднішньому світі. «Я почуваюсь найбільш цілеспрямованим, коли я можу допомогти іншим полегшити їхні страждання та самовиражатись на повну. Сьогодні світ як ніколи потребує творчих людей».

Ілюстраторка та художниця Мішель Ріал (Michelle Rial) знаходить відраду у значущих зв’язках з людьми, які створює її робота. Її дотепні діаграми характеризуються ніжністю та турботою, завдяки чому читачі знаходять багато спільного з авторкою. Кмітлива подача повсякденних людських емоцій, яка привела її до успіху, майже нікого не залишає байдужим. «Мене надихає ціль творити те, що може допомогти іншим. Навіть якщо це речі, які просто викликають посмішку чи спогади. Можливість творчого самовираження вселяє в мене глибоке почуття осмисленості та самореалізації. Я безмежно щаслива, що можу займатись творчою діяльністю».

 

Нескінченний процес

Часом складно відповісти однозначно на таке різностороннє питання, і саме так склалась ситуація у авторки культурологічних статей для BuzzFeed Енн Хелен Пітерсен (Anne Helen Petersen). «Цілеспрямованість – це коли чітко розумієш свою ціль, і я не впевнена, що я її чітко розумію. Часом мені здається, що моє завдання – це якомога розлогіше сформулювати якусь думку для великої аудиторії, часом – внести конкретику у занадто загальне обговорення».

Кар’єра Пітерсен узяла зовсім інший напрямок, коли вона покинула академічний світ, у якому завдання очевидні, а траєкторія діяльності обумовлена віковічними традиціями. «Коли я викладала в університеті, все було набагато простіше, у мене була чітка ціль – «передавати знання». Тепер же, будучи журналісткою, ціль наче та сама, однак при цьому необхідно «відстоювати честь преси» та багато чого іншого». 

Вихід за рамки будь-якого структурованого середовища неодмінно породить ряд принципових питань, на кшталт, в чому сенс вашої роботи та чому ви обрали шлях, яким ідете. Властива журналістиці свобода дала Пітерсен можливість дослідити особисте питання, яке відображає й загальну культурну проблему суспільства. «Дослідження власного емоційного вигорання — та заодно вигорання усього покоління міленіалів — стало для мене творчим проривом, який дозволив мені по-новому розглянути багато феноменів на макро та мікро рівнях».

 

Самостійність

У генерального директора та засновника Sylvain Labs Алена Сільвена (Alain Sylvain) протилежний підхід. «Якщо чесно, я найкраще усвідомлюю свої цілі в житті та у роботі, будучи на самоті. Можливо, це звучить егоцентрично і не зовсім надихає, однак я вважаю, що ціль, у своїй суті, – глибоко індивідуальна та особиста річ».

Прислухатись до внутрішнього голосу – це, мабуть, найкраще, що ви можете зробити, коли намагаєтесь знайти свою ціль. Хоча навколо багато (іноді навіть забагато) факторів натхнення та впливу, знаходження власного драйву потребує погляду всередину себе.

“«Я вважаю, що ціль, у своїй суті, – глибоко індивідуальна та особиста річ»”
Автор:

Сільвен відзначає, що існує спокуса дозволити іншим визначити це дуже особисте поняття замість вас, і що їй складно протистояти. «Ми ризикуємо втратити свою індивідуальність, коли підпадаємо під дію п’янких щоденних стимулів. І в цей момент термін «ціль» починає втрачати свій зміст і стає абстрактним та пишномовним поняттям, що дедалі більше експлуатується брендами, компаніями та знаменитостями. Для мене дослідження власної цілі справжнє лише тоді, коли я наодинці – фізично або навіть більше духовно».

Розмірковуючи про те, що саме сформувало її творчий голос, Мішель Ріал згадує велику кількість шляхів, починань та зупинок, які ставались за період її кар’єрного розвитку. Спроби (здебільшого невдалі) займатись графікою, фотографією, ілюстрацією, дизайном, продакшином, рекламою, та навички, які довелось здобути за весь цей час. Усі ці відчайдушні пошуки себе об’єднуються у її «надмірному самоаналізі та дослідженні щоденних практик, які, на мою думку, є наслідком проживання у південній Америці та виховання у сім’ї латиноамериканських іммігрантів. Як на мене, це щось на кшталт почуття розгубленості, коли його переслідує перфекціонізм».

Визнання особистого характеру професійного шляху – це важливий крок у дослідженні питання власної цілі. Врешті-решт, людям, які займаються творчою діяльністю, почасти майже неможливо провести чітку грань між публічною та приватною сторонами своєї творчої подорожі.

 

Множинність захоплень

У той час як деякі кар’єри базуються на єдиному драйві, інші беруть натхнення із цілого ряду джерел. Ціль креативної директорки Instrument Нішат Акхтар (Nishat Akhtar) визначається тим, що вона називає «тріангуляцією». Ось як вона це пояснює: «Спільнота, творчість, освіта та менторство – це ті сфери, у яких я почуваюсь найкраще. На основі цих «стовпів» я можу реалізовувати себе у ролі художниці, учительки, креативної директорки, командного гравця та навіть просто друга, і це є основною причиною того, чому я взагалі чим-небудь займаюсь».

“«Все, що мене хвилює – це люди, творчість та навчання. І я готова присвятити цьому все життя»”
Автор:

Подібно до багатьох інших опитаних нами креативників, для яких важливим є почуття причетності до спільноти, Акхтар насолоджується «осмисленістю життя та роботи, допомагаючи іншим у дрібних та глобальних питаннях». Більше того, тріангуляція цілей означає, що вона має доступ до постійного потоку натхнення та драйву, з якого Акхтар виокремлює найголовніші для неї речі. «Все, що мене хвилює – це люди, творчість та навчання. І я готова присвятити цьому все життя. Моменти, починаючи з тяжких життєвих ситуацій і закінчуючи роботою попри творчу кризу, коли діалоги прирівнюються до пошуку іскри у безкрайній темряві, – мої найулюбленіші. Саме тоді я можу реалізувати дві якості, які найбільше мене характеризують: цікавість та емпатія».