Ми вже ніколи не працюватимемо так, як працювали раніше
Вже майже як рік більшість працівників інтелектуального спрямування протирає штани вдома, виконуючи роботу віддалено. Одні рвуться назад в офіс, інші надіються на можливість продовжити працювати саме у такому форматі. Незалежно від того, чого хочеться саме вам, усіх нас цікавить одне – як же виглядатиме наша робота після закінчення пандемії? Чи повернемося ми до попередньої схеми: з 9 до 5 з понеділка по п’ятницю?
Можливо, а, можливо, і ні. Деяким компаніям не терпиться повернути своїх співробітників в офіс, однак останні прагнуть перейти у майбутньому на «гібридну» модель роботи – поєднання офісу з домом.
Хоча більшість закликів про зміну формату роботи мають на меті просто дати людям більше гнучкості, деякі з них передбачають радикальні зрушення. Деякі експерти з продуктивності пропонують повністю відмовитись від п’ятиденного робочого тижня, звичних робочих годин та стандартних робочих місць. Якщо компанії та рядові працівники підтримають ці прогресивні ідеї, вони створять світ, який дуже відрізнятиметься від того, що існував рік тому.
Модель «3-2-2»
Три дні в офісі, два дні віддалено і два вихідних – ось як розшифровується «3-2-2», нова модель роботи, запропонована викладачами Гарвардської школи бізнесу Лорен Сі Хові (Lauren C Howe), Ешлі Вільямс (Ashley Whillans) та Джохеном Менгес (Jochen I Menges). Вона робить основний наголос на гнучкості, завдяки чому працівники вибирають дні, які їм найкраще підходять, та складають свій персональний графік. (Ця модель неабияк контрастує зі схожою китайською моделлю під назвою «9-9-6», при якій співробітники працюють з 9 ранку до 9 вечора шість днів на тиждень.)
«Людям сподобалась гнучкість, яку вони мали під час пандемії, і не хочуть відмовлятись від неї у майбутньому, – пояснює доцентка кафедри ведення переговорів, функціонування організацій та ринків Гарвардської школи бізнесу Ешлі Вільямс. Хоча за її очікуваннями роботодавці продовжуватимуть висувати вимоги щодо п’ятиденного робочого тижня (як правило, з понеділка по п’ятницю), це не заважатиме запровадженню моделі «3-2-2», суть якої полягає у тому, аби дати людям можливість обирати, де працювати. – Для забезпечення гнучкості компаніям доведеться врахувати такі фактори, як ризик захворювання на Covid, вподобання співробітників та обговорення різних видів діяльності, які потребують особистої присутності».
Вільямс додає, що модель «3-2-2» виглядатиме по-різному у різних організаціях, особливо серед великих корпорацій, у яких одночасна особиста координація багатьох людей може бути накладною. Однак суть залишається та ж сама: поважайте побажання своїх співробітників, водночас забезпечуючи максимальний рівень співпраці та продуктивності.
«Кожна компанія висуватиме свої вимоги, однак головне – це розуміти, коли заохочувати працівників працювати з офісу, а коли – залишатись вдома. Це потрібно для забезпечення балансу між професійним та особистим життям, посилення креативності та підтримання неформальних взаємостосунків між співробітниками», – ділиться думками Ешлі.
Чотириденний робочий тиждень
Концепція чотириденного робочого тижня не в новинку – ряд компаній у різних куточках планети вже розглядали цю ідею або й навіть експериментували з нею. Така модель з’явилась ще в 1970-х роках і час від часу втілювалась з перемінним успіхом. Однак на тлі пандемії попит на неї знову виріс, адже сьогодні вона здається як ніколи актуальною.
Однією з причин раптового покращення нашої продуктивності, можливо, є сама пандемія: багатьом здається, що вдома вони працюють ефективніше, і для виконання усіх покладених на них завдань їм не потрібні повних п’ять робочих днів. 51% учасників опитування, проведеного веб-сайтом FlexJobs, заявили, що вони значно продуктивніші вдома, навіть ті, у кого є діти.
Це частково можна пояснити кращою зосередженістю, оскільки поряд немає колег, які можуть відволікати своїми розмовами. Однак, з іншої сторони, можливо, люди не мають стільки роботи, аби повністю завантажити повні п’ять днів, а тому вони паралельно займаються чимось іншим, щоб розтягнути роботу на увесь день (подумайте, скільки часу ви витрачаєте на соціальні мережі або шопінг в інтернеті, і наскільки вже натренувались швидко перемикати вкладки браузера, коли повз вас проходить керівник). Це не нова думка: викладач антропології Лондонської школи економіки Девід Гребер (David Graeber) підняв це питання ще у 2018 році у своїй книзі «Безглузді посади» («Bullshit Jobs»). Плюс, якщо працювати більше, ніж потрібно, це може мати негативні наслідки для продуктивності та психічного здоров’я.
Перехід на чотириденний робочий тиждень – це не просто мрія, яку надихнула пандемія. Декілька компаній дійсно узяли на озброєння таку модель у зв’язку з розповсюдженням Covid-19.
У грудні 2020 року компанія Unilever New Zealand запровадила у себе експериментальний чотириденний робочий графік. «Наші співробітники працюватимуть 80% часу, зберігаючи 100% заробітної плати та забезпечуючи такі ж високі ключові показники результативності, – обіцяє директор Unilever New Zealand Нік Бенгс (Nick Bangs). – У нас відсутні будь-які шаблонні підходи, тому працівники самі обирають собі вихідні та планують робочий графік. Усе це для того, щоб сприяти продуктивності, гнучкості та психічному здоров’ю наших співробітників».
Нова реальність?
Ці дві моделі відображають дуже різні підходи до того, як ми працюємо: модель «3-2-2» покликана забезпечити гнучкість протягом сорокагодинного робочого тижня, а чотириденний робочий тиждень зберігає початкову схему, однак з меншою кількістю робочих годин. Який з цих підходів приживеться?
Це складно передбачити, оскільки наслідки пандемії продовжують змінювати не лише наше мислення та цінності, а й очікування роботодавців. «3-2-2» виглядає певним чином реалістичніше, оскільки люди прагнуть бути гнучкими, на чому ця модель і базується. Однак ми ще не мали змоги подивитись на неї у дії у великих масштабах, в той час як деякі компанії вже впровадили практику чотириденного робочого тижня, подавши приклад іншим, які теж його про нього задумались.
Однак існують люди, яким не подобається ідея повністю позбутись типової схеми робочого дня. Вони вважають, що такі зміни дадуть змогу конкурентам вирватись вперед, змусять клієнтів довго чекати своєї черги, нанесуть шкоду здоров’ю працівників і, врешті-решт, потоплять світ бізнесу, яким ми його знаємо сьогодні.
У минулому деякі фірми вводили гнучкий графік віддаленої роботи, однак це обернулось катастрофою для їхньої діяльності. У 2013 році виконавча директорка Yahoo Марісса Маєр (Marissa Mayer) фактично згорнула усі ініціативи з переходу на віддалену роботу та змусила співробітників компанії повернутись до традиційних офісів.
Чотириденний робочий тиждень також не оминула критика. Ось яку думку висловив президент транснаціональної компанії з пошуку персоналу The Talent Strategy Group Марк Еффрон (Marc Effron) у грудневому випуску програми Business Daily на BBC: «Здається, що ми ніби винагороджуємо людей за те, що вони працювали неефективно, коли говоримо, що, ну, оскільки до цього ви дарма витрачали купу часу, а зараз знайшли спосіб робити все те саме, що і раніше, за чотири дні, то ми дозволимо вам працювати лише чотири дні». Він хоче сказати, що якщо люди можуть виконувати розраховану на п’ять днів роботу всього лиш за чотири дні, то це означає, що раніше вони не викладались на усі 100%.
І навіть прибічники обох нових моделей роботи визнають, що вони мають свої нюанси та недоліки.
За словами Ешлі Вільямс деякі компанії зіштовхнуться з певними проблемами, а деякі – ні. «Організаціям доведеться ретельно продумати графік роботи з офісу, щоб в один і той же час збирались правильні люди з правильних відділів… Крім того, саме керівникам потрібно буде контролювати усі ці графіки, аби ніхто не випав з робочого процесу».
А директор представництва Unilever у Новій Зеландії Нік Бенгс вважає, що для збереження нещодавно запровадженого чотириденного робочого тижня необхідно побачити явні вигоди для компанії, інакше вони припинять експеримент, як це і заплановано, у грудні 2021 року. «Суть цієї ініціативи не у тому, щоб пожертвувати розвитком бізнесу заради добробуту працівників або навпаки. Наші зусилля вважатимуться успішними, якщо ми побачимо чудові результати роботи, наші співробітники говоритимуть, що вони мають достатньо душевних та фізичних сил, аби проявляти себе з найкращої сторони, а наші клієнти обслуговуватимуться так само якісно, що є нашою візитною карткою». Незалежно від того, чим закінчиться експеримент у Новій Зеландії, виконавчий директор Unilever Алан Джоуп (Alan Jope) переконаний, що їхня компанія ніколи не повернеться до стандартної схеми п’ятиденної роботи з офісу, за якою вони працювали до пандемії, тому що «сьогодні вона виглядає дуже старомодно», як він її описав на конференції, організованій інформаційним бюро Reuters.
Як і у випадку з багатьма аспектами нашого повсякденного життя, відповідь на поставлене запитання зависла у повітрі. Однак одне ми можемо сказати напевне: ми вже ніколи не працюватимемо так, як працювали раніше.