Як перетворити креативну іскру у щось реальне
Натхнення – річ не дуже надійна, часом складно передбачити, коли воно прийде і звідки. А тому ви повинні бути готові до його приходу. Уміння знайти спосіб скористатись цими раптовими моментами для створення чогось реального та фізичного – це невід’ємна частина художнього процесу.
Успішні дизайнери, художники та письменники поділились своїми стратегіями пошуку та утримання натхнення, щоб початкова іскра переросла з ідеї у повноцінний проект або ж, як це часто стається, принаймні у ряд творчих зусиль.
***
- Будьте спостережливі
Звучить очевидно, однак це один із головних принципів творчої плідності. Натхнення повсюди, якщо ви знаєте, куди дивитись. «Намагайтесь бути відкритими до ідей з неочікуваних місць», – радить ілюстратор Adobe Кайл Т. Вебстер (Kyle T. Webster), чиї малюнки публікувались в таких газетах, як The New Yorker, TIME та The New York Times. Головне – це тримати вухо гостро, опрацьовувати стимули в міру надходження та створювати з них щось оригінальне.
Вебстер навчив себе постійно спостерігати – навіть у відпустці. Протягом нещодавньої подорожі на море із сім’єю він наступив на гостру мушлю і порізав ногу. Ця подія навела його на нову тему для дитячої книги – біль та «як діти раняться» у віці, коли світ неосяжно великий та повен моментів «ай».
- Записуйте
Коли натхнення таки приходить, записуйте, записуйте і ще раз записуйте. Процес запису заповнює пробіл між хаосом потоку свідомості, який породжує креативні ідеї, та структурованістю, необхідною для втілення їх у життя.
«Тримайте при собі блокнот, – радить дизайнерка Келлі Андерсон (Kelli Anderson). – Хороші ідеї не приходять за графіком, тому будьте готові занотувати їх у будь-який момент». І наступного разу, коли вам буде потрібна іскра для власного проекту чи проекту клієнта, ви матимете цілий список ідей на вибір.
Важливим є сам процес запису – в блокнот, комп’ютер або телефон, або на диктофон, якщо вам так зручніше. Куди б ви не записували, головне, щоб це було завжди з вами.
- Зробіть перший крок
Як тільки у вас з’явилась хороша ідея, розкажіть іншим про те, що ви плануєте її розвивати, особливо якщо вашому проекту бракує чітких дедлайнів. Емілі Співак (Emily Spivack) – художниця, журналістка і авторка книг. Близько десяти років тому вона вирішила написати книгу. Усвідомлюючи складність і часомісткість завдання та властивий людині перемінливий настрій, вона створила вебсайт, на якому заявила про бажання стати письменницею. «Це був перший вагомий крок до моєї цілі, – розповідає Співак. – Це також стало платформою, яка заохочувала мене рухатись вперед». Хоча вебсайт створювався більше для неї самої, ніж інших людей, публічність прогресу змушувала її сприймати цей проект серйозніше і брати на себе певну відповідальність.
- Встановіть межі
Багато творчих проектів мають вбудовані дедлайни та параметри, особливо коли вони замовляються клієнтом на роботі. Попри певну обтяжливість, за правильних обставин ці обмеження можуть стимулювати креативність: вони дають вам конкретні рамки та стимули для роботи.
«Я люблю дедлайни, – визнає Стіві Ремсберг (Stevie Remsberg). Їй пощастило, адже, будучи художньою директоркою журналу New York Magazine, дедлайнів у неї більш ніж достатньо. Ремсберг також полюбляє вибиратись зі складного положення. – Найбільше я люблю творчі завдання, які мають визначені межі». Такі обмеження, як робота лише з чорно-білими відтінками або нечіткими фотографіями, можуть дати неочікувані та цікаві результати. «Я обожнюю, коли мені кидають виклик», – додає вона.
В особистих проектах Стіві часто створює власні обмеження. Нещодавно вона почала вивчати анімовану графіку в Adobe After Effects. Знаючи, що чорний екран викликає млявість та інертність, вона поставила перед собою чітку ціль – створити анімацію на основі малюнку спінографа і вкластись у визначені строки.
- Фідбек – наше все
Креативність часто зображується, як одноосібні зусилля, де єдине бачення художника слугує ключем до успіху. Однак креативність також процвітає у співпраці. Референтна група може допомогти вам поліпшити власне бачення та сам кінцевий продукт.
«Пояснення того, чим я займаюсь, іншій людині» є частиною творчого процесу Келлі Андерсон. Як правило, вона намагається сформулювати свою концепцію у семи реченнях, які вона розсилає своїм знайомим для оцінки їхніх реакцій.
Стіві Ремсберг також покладається на фідбек, виконуючи ті чи інші завдання. Їй подобається одразу ж братись за справу та швидко до чогось прийти. Далі вона ділиться початковою концепцією з колегами. На цьому етапі її кар’єрного розвитку вона «здатна сприймати критику». Врешті-решт, негативні відгуки економлять час, дозволяючи їй перебудувати усе на ранніх стадіях, замість того щоб вперто рухатись у напрямку, який приведе в тупик.
- Усе плануйте
Коли чогось дуже чекаєш, час тягнеться цілу вічність. Така ж ситуація і з креативними ідеями. Початкову іскру ніяк не заплануєш, однак як тільки проект запущено, графік – ваш друг.
Коли Андерсон розпочинає новий проект, як для клієнта, так і просто для себе, вона встановлює фінальний дедлайн та розбиває проект на стадії. «Я роблю візуальну презентацію своїх проектів», – розповідає вона, зображаючи кожну стадію пропорційно її тривалості. Далі вона переносить візуальний ескіз на реальний календар, пронумеровуючи усі відрізки часу. Однак навіть найпродуманіші плани можуть зірватись. «Графік – це лише можливий варіант розвитку подій, – пояснює Андерсон. – Якщо ви витратили забагато часу на одну стадію, ви можете надолужити згаяне на пізніших стадіях».
- Перевіряйте, наскільки глибока кроляча нора
Джерелом креативності є цікавість та пристрасть. Тому робіть те, що вам подобається, і перед тим як розпочати щось нове, переконайтесь, що це і досі вас по-справжньому захоплює.
Приблизно кожного місяця Вебстер переглядає свої нотатки за останні декілька тижнів у пошуках ідей, які заслуговують на подальший розвиток. Більшість ідей, якими б інтригуючими вони не здавались у момент запису, втрачають свій блиск. «Відсоток влучних ідей низький», – зізнається він. Тим не менш, деякі все ж запалюють іскру в очах. І саме їм він присвячує час та зусилля. Почуття захоплення є необхідною умовою переходу на наступний етап.
Робота Співак завжди крутилась навколо її інтересів та одержимостей. «Якась тема, буває, зачепить, і мені хочеться якомога більше про це дізнатись, і я пірнаю у чергову кролячу нору», – розповідає вона. В міру того, як вона копає глибше і глибше, один проект органічно переростає в інший. Проект «Сентиментальна цінність» (колекція історій про вінтажний та секонд-хенд одяг) був започаткований у 2007 році, коли Співак у пошуках взуття на eBay наштовхнулась на костюм кролика від Playboy. Окрім вінтажних туфель на високих підборах, пухнастого хвостика, вушок та панчох, костюм йшов разом з чорно-білим посвідченням особи жінки, якій він колись належав. В протилежність грайливому та звабливому костюму вона здавалась дуже стриманою та серйозною.
«У той момент я раптово усвідомила одну цікаву річ, – зізнається Співак. Те, що почалось як банальний шопінг, переросло в усвідомлення того, що кожен з виставлених предметів одягу мав свою історію. – Яку ж історію приховує в собі кожна з речей, що продається з рук?». Проект розпочався як онлайн бібліотека людських історій про речі, які вони виставляли на продаж, і перетворився на колекцію самих цих речей.