Чому бізнес може навчитися у мистецтва
Говорячи про лекції у бізнес-школі, ви, ймовірно, уявляєте як студенти годинами дивляться в монітори, заповнені рівняннями і таблицями. Чого ви явно не очікуєте, так це хористів, які намагаються співати «Clap your hands», гімн з восьми частин, складений Орландо Гіббонсом в 1622 році. Але Бартлбі вдалося отримати таке задоволення, зіткнувшись зі студентами MBA, під час відвідування Saїd Business School в Оксфорді на початку цього року.
Все не так просто, як здається. Деяким із студентів довелося вчитися диригувати. Першим, хто прийняв виклик, був досить впевнений у собі молодий чоловік з Америки. Йому не знадобилося багато часу, аби зробити першу помилку. Вона полягала ось у чому: молодик почав диригувати, не питаючи співаків, про те чого б вони хотіли і провалив завдання, незважаючи на всю досвідченість виконавців.
Досвід був безсумнівно повчальним. Сесія, організована Пеграм Харрісон, старшим науковим співробітником з підприємництва, дозволила студентам засвоїти деякі важливі уроки лідерства. Наприклад, лідери повинні прислухатися до своїх команд, особливо коли їх колеги володіють особливими знаннями. Все, що їм може знадобитися, як провідникам, так це встановити темп, а потім відступити і дозволити групі працювати самостійно.
Ми також помітили, що хор справлявся досить добре, навіть якщо диригенти невизначеним чином розмахували диригентською паличкою. Урок, за словами пана Харрісона, полягає в тому, що лідери не можуть завдати великої шкоди – за умови, що вони не намагаються контролювати кожен крок процесу. Ця вправа ілюструє, що такий досвід може бути повчальним і цікавим одночасно.
Інші бізнес-школи також зрозуміли, що їх учні можуть навчатися мистецтву. В університеті Карнегі-Меллона в Піттсбурзі, Лінн Мейер представила програму навчання лідерству, що включає поезію, художні інсталяції та книжковий клуб. За її словами, участь в таких заняттях може допомогти розвинути емпатію у майбутніх лідерів; наприклад, читання роману допомагає учням проникнути в свідомість персонажа. Вона також вважає, що програма приносить користь студентам, з точки зору того, як вони поводять себе з рекрутером.
Не дивно, що художні програми популярні. Вони забезпечують бажану втечу від усього того нудного контенту, який надає більшість курсів MBA. Але чи дійсно вони корисні? Цікаво, що багато успішні підприємства включають уроки мистецтва в свої внутрішні навчальні програми: група з управління фондами, найбільш відома своїми навичками роботи з числовими розрахунками, запустила програму професійного та особистісного росту під назвою Академія Quanta; одним з компонентів якої є книжковий клуб, в ньому учасники прочитали книгу Грема Еллісона про американо-китайські відносини «Призначений для війни».
Замість того, щоб гортати сторінки, деякі ділові люди відвідують театральні студії. Королівська академія драматичного мистецтва (Рада) підготувала багатьох великих акторів, таких як сер Ентоні Хопкінс, Алан Рікман і Фібі Уоллер-Брідж. Вони також пропонують навчальні курси для керівників, тривалістю від полудня до шести днів.
«Дія – це пошук істини в характері і в собі», – говорить Чарлі Уокер-Уайз, один з наставників Ради. «Ми допомагаємо людям краще зрозуміти свої звички; речі, які вони роблять, не усвідомлюючи цього. Як люди керують своїм тілом – диханням, голосом. Чи не багато людей знають про те, як це все взаємодіє ».
Зв'язок бізнесу з творчою професією може здатися досить незвичним. Уявіть Лоуренса Олів'є, який проголошує монолог Гамлета, або Роберта де Ніро, який тренується як боксер, щоб грати провідну роль в «Скаженому бику». Але пан Уолкер-Уайз каже, що менеджери середньої ланки часто виступають з промовами, які не є їх власними (бо вони були написані їх головним офісом), або намагаються надихнути співробітників на досягнення мети, поставленої кимось іншим. «Урок акторської майстерності полягає в простій істині: пошук зв'язку з тим, що ти робиш, не змінюючи своєї власної особистості», – стверджує він.
Бути менеджером – це набагато більше, аніж просто встановлювати цілі і вводити числа в excel. Це вимагає співчуття і розуміння людської природи. Повноцінна освіта, що включає в себе й мистецтвознавство може допомогти розвинути ці якості. Перш за все, студенти на курсі містера Гаррісона в школі Саїда відчули те, чого Бартлбі ніколи не очікував побачити на лекціях MBA: їм було весело.