Історії 11 віддалених співробітників про те, які стратегії вони використовують, щоб потоваришувати з колегами
Повсякденне життя віддаленого працівника має свої позитивні аспекти. Щоб подолати відстань від дому до роботи, вам потрібно пройти від ліжка до вітальні. У вас є особистий простір. Ви можете одягати, що хочете, їсти, коли хочете, і розміщуватись за своїм письмовим столом так, як хочете. Певною мірою це свобода.
Однак разом з тим ви самотні. Дебора Андраде (Déborah Andrade), віце-президент з питань здійснення комунікацій, яка працює в Сан-Франциско на бразильське сховище даних SlicingDice, каже так: «Я дійсно люблю працювати дистанційно, однак мені здається, що відносини, які у мене склались з моїми віртуальними колегами, є виключно професійними. У мене немає того відчуття, що мої колеги є настільки ж великою частиною мого життя, як це було б, якби я працювала з ними в одному приміщенні».
Сьогодні, як ніколи раніше, все більшу кількість людей непокоїть цей негативний аспект. За даними веб-сайту для пошуку роботи FlexJobs близько 4 мільйонів американських співробітників (а це приблизно 3% від загальної кількості трудових ресурсів США) більшу частину часу працюють дистанційно (ця цифра сягає 43%, якщо врахувати працівників, які здійснюють свою діяльність з дому один-два рази на тиждень).
В результаті іншого дослідження виявилось, що віддалені співробітники складають 16% від всіх тих, хто займає конторські посади, що з’явились в період з 2010 по 2017 рік; зрештою, на сайті пошуку роботи Indeed пошуковий запит «віддалена робота з дому» був четвертим за поширеністю в 2017 році. І експерти пророкують лише зростання популярності віддаленої роботи протягом наступних десятиліть.
Саме тому багато працівників, ймовірно, дуже хочуть дізнатись, як підтримувати зв’язок зі своїми віртуальними колегами. Нижче люди, які працюють дистанційно, розкажуть нам про те, що вони хотіли б знати, перед тим як почати працювати дистанційно, про складнощі, з якими вони стикаються, будучи віддаленими співробітниками, а також про те, як вони побудували взаємовідносини з колегами, коли особиста взаємодія неможлива.
Для того щоб відповіді бути короткими та змістовними, їх було відредаговано.
Знайдіть щось спільне
Мені вдалось побудувати дружні відносини з кількома віртуальними співробітниками, просто знайшовши спільні точки дотику. Я навіть переписуюсь ввечері та по вихідних з однією з моїх колег, тому що вона – мій друг, якому я звітую про виконані тренування. Зазвичай ми обмінюємось SMS-ми завжди, коли тренуємось – а часом навіть тоді, коли цього не робимо, оскільки відчуваємо свою провину чи гніваємося, що не вдалось втиснути тренування в свій графік.
— Ліндсі Віссмен (Lindsay Wissman), 34 роки, старший копірайтер, The Content Factory
Використовуйте соціальні мережі для своєї користі
Щоб знайти спільну мову зі своїми колегами, я спілкуюсь з ними в соціальних мережах. Зазвичай я розпочинаю розмову з обговорення їх постів, кажу щось неформальне, наприклад: «Бачила в Instagram, що ти був на концерті. І як тобі?». Мені дуже комфортно розпитувати колег про те, що вони розмістили на своїх сторінках.
— Дебора Андраде, 23 роки, віце-президент з питань здійснення комунікацій, SlicingDice, Сан-Франциско
Я сумую за офісом, за можливістю бути в колективі, тому я слідкую за багатьма своїми співробітниками в соціальних мережах, щоб дізнатись про їх особисте життя. Так я краще розумію, чим вони дихають. Разом з тим, я, зазвичай, не завожу розмов про те, що вони постять в соціальних мережах, доти, поки вони самі не розпочнуть цю тему.
— Сьюзан Стітт (Susan Stitt), 56 років, директор з маркетингу, Front Edge Publishing
Нехай у вас буде віртуальний ланч чи перерва на каву
У мене є кілька колег, що працюють дистанційно так само, як і я, з якими я регулярно зустрічаюсь за допомогою відео-зв’язку. Іноді ми разом їмо, іноді – п’ємо каву. Зазвичай ми бачимося одну годину раз на місяць. З тих пір, як я почав працювати на себе, і в більшості випадків на самоті, я зрозумів, як гарно, коли є люди, з якими можна побалакати про бізнес та про особисте. Проте хоча ми і живемо один від одного не так далеко, якщо їхати на машині, віртуальне спілкування допомагає заощадити час та кошти, необхідні для того, щоб зустрітись особисто.
— Алексіс Хазелбергер (Alexis Haselberger), 38 років, консультант з питань організації робочого часу в Сан-Франциско
Розмовляйте про щось окрім роботи
Я налагоджував контакти з іншими віддаленими співробітниками, просто щоб поспілкуватись тет-а-тет не по роботі. Зазвичай я просто питаю їх про їхнє життя, наприклад, про інтереси чи хобі, про те, як вони опинились в компанії. Частиною нашого програмного забезпечення є поведінкова оцінка, і у нас є доступ до оцінок один одного, тому я можу спитати їх про те, як їх поведінкова модель проявляється в їх роботі. Іноді я питаю: «Що твоя поведінкова модель не повідомила мені про стиль твоєї роботи або про те, як нам слід працювати разом?». Цим я демонструю, що хочу дізнатись більше про них, про те, ким вони є, і над чим працюють.
— Шеннон Ховард (Shannon Howard), 26 років, виробник контенту, The Predictive Index
Я намагаюсь спілкуватись в особистій переписці на неформальному рівні з двома-трьома людьми щодня. Я можу поділитись рецептом страви, яку збираюсь приготувати ввечері, або чимось смішним із життя моїх дітей – тобто чимось таким, що не забирає занадто багато часу. Отримавши мої повідомлення, люди часто їх коментують, і так я дізнаюсь більше про своїх колег.
— Кімберлі Моран (Kimberley Moran), 50 років, старший digital-редактор, WeAreTeachers and School Leaders Now, Хемпден, Мейн
Використовуйте відео усюди, де можете
Asana і Slack ефективні, проте знеособлені. За аватаркою ховається людина. Співробітництво – це дещо більше, аніж виконання якоїсь задачі. З-поміж іншого воно передбачає знайомство з членами колективу, сприйняття голосу, пошук невербальних сигналів. Одного разу я працювала на проекті з колегою, яка знаходилась в іншому часовому поясі. На щастя, ми обидві були на одній хвилі і домовились щодня зв’язуватись по Skype чи FaceTime. За винятком кількох днів, ми спілкувались таким чином протягом місяця до тих пір, поки проект не було завершено.
— Вівіан Янг (Vivian Young), 64 роки, старший контент-менеджер, Good Night’s Rest
Регулярно нагадуйте про себе
Якщо я побачу, що хтось увійшов до нашої системи, я звернусь до цієї людини, щоб поцікавитись, як її справи, або спитаю, чи не потребує вона допомоги. Присвячуючи цьому час, я дізнаюсь про здоров’я своїх колег, їх сімейні справи та професійні прагнення.
— Эмілі Перчбачер (Emily Perschbacher), 36 років, редактор, First Quarter Finance
Після того як я відпрацювала 8 років в офісі, я вже рік як працюю дистанційно. Я була змушена подолати деякі труднощі, щоб ефективно виконувати свої функції, тому що я не можу забігти до когось в кабінет. Я налагодила частий та регулярний зв'язок тет-а-тет з тими, з ким мені потрібно підтримувати міцний персональний контакт. Також я визначила регулярний час – пару разів на тиждень, один раз на тиждень чи раз на два тижні – щоб спілкуватись в індивідуальному порядку з колегами про роботу і їхнє особисте життя. Аудиторія більшості з наших телефонних конференцій настільки велика, що ти насправді не можеш розпитати когось, про те, як його справи. З-поміж іншого я намагаюсь бути фізично присутньою на будь-яких зустрічах поза офісом чи конференціях, куди всі приходять особисто. Я подорожую більше, ніж раніше, і для мене дуже важливо впевнитись в тому, що я в курсі всіх справ.
— Карлі Татум (Carly Tatum), 37 років, директор по зв’язкам з громадськістю в цілях здійснення соціального впливу, Dell Technologies
Ставтесь до переписки як до особистого спілкування
Ми повідомляємо одне одному за допомогою тону, мови тіла та виразу обличчя дуже багато інформації, яка втрачається під час переписки. Коли я спілкуюсь з кимось на відстані, я намагаюсь взаємодіяти з цією людиною так, як і у випадку, якби ми стояли один навпроти одного. Якщо стиль спілкування формальний, я використовую пунктуацію і кожне речення пишу з великої літери. Якщо ж я розмовляю на побутовому рівні, я зазвичай все тишу маленькими літерами. Коли я помічаю, що комусь подобається жартувати через Slack, я з ним ділюсь чимось кумедним. Є і такі люди, які не надто багатослівні та воліють не вести довгих діалогів, тому я намагаюсь не затримувати їх в Slack так само, як не робив би цього, якби ми розмовляли віч-на-віч.
— Роб Рітзенхейн (Rob Ritzenhein), 37 років, старший інженер-спеціаліст з програмного забезпечення, Skillshare
Дійте на випередження
Я часто прошу про зворотній зв’язок і питаю, чи потрібна комусь моя допомога по проекту. Окрім цього я відправляла посилки колегам, у житті яких відбувались знакові події, а також подарунки на свята та дні народження. Навіть незважаючи на те, що ми не працюємо поряд один з одним, я все ще можу зробити щось, щоб підняти своїм співробітникам настрій чи змусити їх відчувати, що їх цінують. На попередній роботі ми всі любили тварин, тому я часто кидала в Slack їхні знімки, і кожен міг завантажити улюблену фотографію свого улюбленця. Саме це нас реально об’єднувало. Також я намагаюсь дізнаватись про кар’єрні та особисті прагнення своїх колег, про хобі, у яких вони досягли успіху, блоги, які вони ведуть, чи про бізнес, який у них є окрім основної діяльності.
— Аманда Беллукко-Часам (Amanda Bellucco-Chatham), 31 рік, редактор, First Quarter Finance